Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)324.46 + Т3(2)24

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу численних малюнків на вазах виявлено деякі аспекти художнього мислення греків, які жили в античних містах Північного Причорномор'я. Визначено роль персоніфікованих та алегоричних образів Ніки та Ерота, відомості про яких відсутні в епіграфіці й рідко зустрічаються на витворах інших видів мистецтва Боспора, Ольвії та Херсонеса VI - I ст. до н.е.

На основании анализа множества рисунков на вазах выявлены некоторые аспекты художественного мышления греков, живших в античных городах Северного Причерноморья. Определена роль персонифицированных и аллегорических образов Ники и Эрота, сведения о которых отсутствуют в эпиграфике и редко встречаются в произведениях других видов искусства Босфора, Ольвии и Херсонеса VI - I ст. до н.э.

З використанням результатів вивчення археологічних матеріалів зроблено спробу висвітлити історію театру в античних містах Північного Причорномор'я, де проходили драматичні вистави, виголошувалися урочисті промови, а також відбувалися Народні збори вищого державного органу Тіри, Ольвії, Херсонесу.

С использованием результатов изучения археологических материалов сделана попытка осветить историю театра в античных городах Северного Причерномор'я, где проходили драматические спектакли, произносились торжественные речи, а также проходило Народное собрание - высшего государственного органа Тиры, Ольвии, Херсонеса.

Висвітлено особливості проведення свят Афродіти в усіх грецьких державах Північного Причорномор'я, які набули важливого значення на Боспорі, а також свят Апатурій - іонійцями, що відзначалися в Борисфені, Ольвії та Боспорі з архаїчних часів. На підставі вивчення лапідарних написів, графіті, фрагментів кам'яних скульптур, теракотів та зображень на ювелірних прикрасах показано, що на багатьох святах Афродіту прославляли як покровительку мореплавства, богиню кохання і краси.

Освещены особенности проведения праздников Афродиты во всех греческих государствах Северного Причерноморья, которые имели важное значение на Боспоре, а также праздников Апатурий - ионийцами, отмечавшихся в Борисфене, Ольвии и Боспоре с архаических времён. На основании изучения лапидарных надписей, графити, фрагментов каменных скульптур, теракотов и изображений на ювелирных украшениях показано, что на многих праздниках Афродиту прославляли как покровительницу мореплавательства, богиню любви и красоты.

На підставі пам'яток прикладного мистецтва (розписів ваз, монет, теракот, різьблених печаток) розглянуто ілюстрації до численних епіклез (визначень, що відбивали будь-які функції божества) брата і сестри Аполлона та Артеміди, які очолювали пантеони богів античних держав Північного Причорномор'я. Зазначено, що елліни уявляли своїх богів у вигляді ідеальних людських фігур юного віку або у розквіті життя.

На основании памяток прикладного искусства (росписей ваз, монет, теракот, резьбленных печаток) рассмотрены иллюстрации к многочисленным эпиклезам (определениям, отражающим те или иные функции божества) брата и сестры Аполлона и Артемиды, которые возглавляли пантеоны богов античных государств Северного Причерноморья. Указано, что эллины представляли своих богов в виде идеальных человеческих фигур юного возраста или в расцвете жизни.

Розглянуто сторінки життя боспорської цариці Динамії - онуки знаменитого царя Митридата VI Євпатора, котрому останній боспорський цар з роду Спартокидів передав владу, яка правила довгий час, успішно вирішувала найважчі політичні, економічні та воєнні конфліктні ситуації. Висвітлено життєдіяльність царя Митридата, наведено відомості про інших родичів цариці, їх побут і звичаї.

Рассмотрены страницы жизни боспорской царицы Динамии - внучки знаменитого царя Митридата VI Евпатора, которому последний боспорский царь из рода Спартокидов передал власть, правившей длительное время, успешно решавшей важные политические, экономические и военные конфликтные ситуации. Освещена жизнедеятельность царя Митридата, приведены данные о других родственниках царицы, их быте и обычаях.

Державні нагороди вперше з'явилися на території України в античних містах Північного Причорномор'я. На матеріалі епіграфічних джерел виокремлено нагороди співвітчизникам, іноземцям і переможцям в атлетичних і кінних змаганнях. Усі види державних нагород, що існували в Елладі, мали аналогії в Тірі, Ольвії й Херсонесі, а на Боспорі їх було значно менше.

Розглянуто морські шляхи між грецькими державами, напрямки зв'язків між ними, коло практичних знань ольвійських мореплавців.

Розглянуто свідчення про відправлення релігійних ритуалів у грецьких колоніях, що існували в античну добу історії на півдні сучасної України. Описано різноманітні жертвоприношення, урочисті процесії, культові співи й танці тощо.

На підставі епіграфічних джерел та археологічних матеріалів висвітлено діяльність судових установ як однієї з форм цивільної влади в античних полісах окраїн грецької ойкумени - Північного Причорномор'я.

Розглянуто зміст приватних та офіційних листів, знайдених під час розкопок античних міст-держав на півдні України. Виділено унікальні відомості про работоргівлю, судочинство й широке розповсюдження грамотності серед жителів Тіри, Ольвії, Херсонеса та Боспору. Офіційні листи боспорських царів, римських імператорів і намісників (легатів) проливають світло на взаємовідносини античних держав Північного Причорномор'я з Римською імперією.

Проаналізовано 28 ольвійських написів зі згадками про нагородження золотими вінками. Встановлено, хто і за віщо одержував вінок і де проходила церемонія нагородження.

Проаналізовано пам'ятки образотворчого мистецтва, що дозволяють з'ясувати, які міфи про Афродіту та її супутників були найпопулярнішими в античних державах Північного Причорномор'я. Також виділено кілька рідкісних сюжетів, відомих лише в колах освічених боспорян.

Розглянуто роль релігії, жерців у процесі становлення та розвитку античних держав Північного Причорномор'я. На базі писемних і матеріальних джерел показано, як служителі Аполлона, головного бога в пантеонах Боспору й Ольвії, впливали на владу, а нерідко й самі ставали на чолі цих держав.

Простежено схожість і різницю методів боротьби греків зі скіфами й іншими племенами, що зазіхали на території античних Ольвії та Херсонеса, 2-х сусідніх грецьких колоній у Північному Причорномор'ї. Виявлено причину невдачі облоги Ольвії македонським полководцем Зопіріоном. З'ясовано, чому Херсонес, на відміну від Ольвії, не зміг відкупитися грішми й дарунками від загрози нападу скіфів, які жили на Таврійському півострові.

Некоторые знатные скифы умели говорить по-гречески или держали при себе переводчиков, знавших греческий язык и умевших на нем писать. Поэтому можно предположить, что договоры с эллинами не только скреплялись устными клятвами, но и заключались в письменной форме. Однако, несмотря на многолетнее тесное общение, скифы плохо понимали менталитет греков, что можно также сказать и о представлениях эллинов о своих варварских соседях. Скифские правители видели в греческих колонистах полезных торговых посредников, которые снабжали их вином, различными предметами роскоши, парадной посудой, дорогим вооружением и др. Греческие ювелиры, работавшие по заказам скифской знати, ездили в Скифию, чтобы найти натуру для воплощения предложенных им сюжетов из скифских сказаний. В ряде случаев скифские цари получали возможность обложить данью греческие государства в Северном Причерноморье, а начиная с V в. до н. э., нередко извлекали выгоду из грабительских нападений на греческие города и их хору. В то же время скифы на определенных условиях поставляли своих воинов в греческие войска в античные государства Северного Причерноморья.

Уперше зібрано епіграфічні й літературні джерела зі згадками про дипломатичну діяльність еллінів в Ольвії, Херсонесі, Боспорі. Показано, як високо цінували заслуги громадян, котрі успішно виконували дипломатичні доручення, а також характеризує завдання, що їх розв'язували місцеві й іноземні посли.